"Погляд у минуле"

Власне таку назву має мій вірш, який я написала в 15 років. Він доречний до тих подій, які відбуваються в Україні. Я ніколи не задумувалася про те, що колись все може повторитися: боротьба, сльози, зрада, кров...Найболючіше для мене - це бачити, як проливається невинна кров. Але не хочу поглиблюватися в події майдану, бо це викликає сльози і біль...Хочу, щоб той, хто прочитає цей вірш, зробив висновки і залишався вірним Україні.

"Погляд у минуле"

Ранішнє проміння сонця.
Загляда в моє вікно.
Я на тебе хочу дивиться-
Моя Батьківщино...
Дивлюсь і уявляю ті часи.
Коли так важко було тобі.
Коли землі мого народу.
Були смутком пронизані.
Коли війни точилися щодня.
І не було від них спасіння.
Коли ворожнечі виникали між людьми.
І знищували цілі покоління...
Україно,ти пережила всього:
Біль і смуток,сльози і страждання.
Та все ж сміливо піднялась.
Відстоювати право існування.
Кров омивала твоє єство:
І синів погибло так багато...
Жахливим видовище це було.
Чи стане сили горе подолати!?
Не схотіла віддавати землі нелюдам.
Не схотіла просто так здаватися.
Ти достойну відсіч дала ворогам.
І тепер нам всім є,чим пишатися!

Я — українка! Горджуся й радію, 
що рідною мовою я володію, 
Шевченковим словом умію писати, 
слова мелодійні і вірші складати. 
В душі моїй солодко грає сопілка, 
бо я з України, бо я — українка!!!